Беликов Н.И.

Кафедра інформатики створена в 1973 р. За­лежно від завдань, які перед нею поставали, історію її розвитку можна умовно поділити на кілька етапів. Проте вона має і свою пе­редісторію.

Безпрецедентний розвиток кібернетики у сере­дині XX століття викликав появу нових навчальних дисциплін для всіх інженерних спеціальностей. У зв’язку з цим у 1963 р. тоді ще молодій кафедрі ав­томатизації виробничих процесів харчової промис­ловості (завідувач — професор В. Д. Попов) було до­ручено викладання таких дисциплін, як «Основи обчислювальної техніки і телемеханіки» і «Матема­тичні машини і програмування» для студентів спеціальності «Автоматизація виробничих про­цесів». Першими їх викладачами були доценти ка­федри автоматизації П. А. Куліш, В. В. Іванов, а зго­дом професор М. Г. Разорьонов.

Введення в інституті дисципліни «Обчислюваль­на техніка в інженерних і економічних розрахун­ках», тісно пов’язаної з дисципліною «Обчислю­вальна математика», спонукало до створення у 1973 р. нової кафедри обчислювальної техніки і прикладної математики. Впродовж 1973-1977 pp. її очолював професор М. Г. Разорьонов. У складі ка­федри було 10 викладачів. У цей період матеріальна база кафедри збагатилася електронно-обчислювальними машинами другого покоління: відбулася заміна ЕОМ «Урал» на ЕОМ «Промінь», «Наірі», «Мир» та ін. На кафедрі поча­лось активне розроблення машинного контролю знань студентів, був організований перший семінар для професорсько-викладацького складу з практич­ного використання електронної техніки в навчаль­ному процесі, який став відбуватися постійно.

Наприкінці 70-х — на початку 80-х років для зменшення відставання у розвитку автоматизова­них систем управління (АСУ) різних рівнів у галу­зях народного господарства виникла потреба ство­рення потужних мереж інформаційно-обчислю­вальних центрів (ІОЦ) на базі різних класів се­редніх і великих ЕОМ типу єдиної серії (ЄС), які мали б обіймати всі регіони України, в тому числі наукові та вищі навчальні заклади. ІОЦ сприяв створенню та експлуатації задач АСУ «ВУЗ», про­веденню практичних занять з підвищення кваліфікації викладачів кафедр інституту.

У 1977—1982 pp. кафедрою керував доктор еко­номічних наук, професор А. В. Крушевський. Для студентів інженерно-економічного факультету були введені дисципліни «Математичне програму­вання», «Теорія ймовірностей і математична стати­стика».

Кафедра налагодила зв’язки з Інститутом кібер­нетики АН УРСР та іншими науковими установа­ми, розгорнула госпдоговірну науково-дослідну ро­боту в напрямі оптимізації розміщення і прогнозу­вання розвитку галузей харчової промисловості, уп­равління контейнерних морських перевезень та ін. Для забезпечення навчального процесу літературою був підготовлений навчальний посібник «Обчислю­вальна техніка в інженерних і економічних розра­хунках» (автори — А. В. Крушевський, М. І. Беліков, В. Д. Тищенко, В. Я. Яковенко).

Помітним періодом в історії кафедри були 1983—1993 pp. У цей час кафедру очолював кандидат технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки С. І. Сіренко. Головним напрямом роботи кафедри стало удосконалення навчально-виховного процесу, розширення науково-дослідної роботи, визначення ролі й місця кафедри серед інших кафедр, орієнтація на використання всіх можливих класів ЕОМ, згуртування членів колективу на продуктивну працю.

У 1983—1985 pp. на кафедрі були створені нові чотири навчальні комп’ютерні класи на базі персо­нальних ЕОМ типу ДВК-3 і ДВК-4, «Електроніка-85», «Електроніка УКНЦ». В аудиторіях інженерно-економічного факультету були організо­вані два класи на базі персональних ЕОМ «Іскра-1030», а ЕОМ ЄС-1022 була замінена на більш потужну ЕОМ ЄС-1036, до якої був підклю­чений навчальний клас на базі терміналів для робо­ти в діалоговому режимі. При цьому для студентів і аспірантів були освоєні та впроваджені популярні тоді системи PRIMUS та ВЕКТОР. Для всіх дис­циплін, що викладалися, були розроблені теми і па­кети завдань лабораторних робіт, впроваджена ор­ганізація самостійної роботи студентів на робочому місці з комп’ютером і система контролю її якості. В цей період для роботи за комп’ютером кожному студенту виділялось 60—80 годин на рік.

Для науково-дослідної роботи кафедри і сту­дентів були встановлені ЕОМ із серії малих машин (CM) типу CM-1420. Послідовно вивчалися і впро­ваджувалися нові операційні системи, системи про­грамування та прикладні програми. Були розроб­лені та впроваджені у навчальний процес спеціальні прикладні програмні комплекси: автоматизовані ро­бочі місця технолога цукрового заводу, головного механіка харчового виробництва.

У цей період директивним чином змінювались на­зви дисциплін та їх типові програми в такій послідо­вності: «Обчислювальна техніка в інженерних і еко­номічних розрахунках» на «Обчислювальна мате­матика і програмування» (для спеціальності «Авто­матизація виробничих процесів» — «Числові методи і програмування»), потім на «Обчислювальна техніка і програмування». Навчально-методнчним комплексом документів системи безперервної підготовки студентів вищих навчальних закладів в галузі застосування обчислювальної техніки дис­ципліну «Обчислювальна техніка і програмування» разом з дисципліною «Математичні моделі в розра­хунках на ЕОМ» було визначено базовими в інже­нерній підготовці другого рівня.

У цей же час були започатковані навчальні дис­ципліни «Основи обчислювальної техніки» і «Ма­тематичне моделювання» для аспірантів і здобувачів при аспірантурі інституту. За 1983—1993 pp. пройшов підвищення кваліфікації в галузі обчислю­вальної техніки весь професорсько-викладацький і адміністративний склад інституту. У результаті підвищення кваліфікації викладачами кафедри у співпраці з викладачами загальноінженерних і спеціальних кафедр було розроблено і видано близько ста методичних вказівок із застосування засобів обчислювальної техніки майже з усіх дис­циплін. У ці роки було підготовлено навчальний посібник «Розв’язування оптимізаційних задач за допомогою методів лі­нійного програмування» (автори — доценти М. І. Бєліков, А. М. Гуржій, В. Р. Кігель, В. В. Самсо­нов).

За ініціативи Мінвузу і АН України при кафедрі у 1989 р. була створена Міжвідомча науково-дослідна лабораторія інформаційних технологій у навчанні. Завідувачем лабораторії був старший викладач О. А. Терещенко, науковими керівниками від НУХТ — професор С І. Сіренко, а від АН Ук­раїни — професор В.Д. Самойлов. Співробітниками Міжвідомчої лабораторії автоматизована діалогова система навчання була удосконалена, перероблена для експлуатації на комп’ютерах IBM PC і успішно використовувалась у навчальному процесі кафедр органічної хімії, іноземних мов, аспірантами і ви­кладачами в рамках підвищення кваліфікації.

Колективом кафедри здійснювалась значна держбюджетна і госпдоговірна науково-дослідні роботи, що спрямовувались на комп’ютеризацію в галузях харчової промисловості, а саме: оптимізацію та мо­делювання технологічних процесів у виробництві цукру, пектину; створення підсистем автоматизова­ного управління на хлібопекарських підприємствах; розроблення алгоритмів прогнозованого плануван­ня, надійності мереж різної природи.

За результатами наукових досліджень співробітниками кафедри було опубліковано до­повідь «Оптимальне управління процесом кристалізації сахарози» (Міжнародна 17-та асамблея з цукру. Копенгаген, 1983 p.); статті в збірнику «На­учные труды Института кибернетики АН УССР» (Київ, 1983 р.), «Методы и программы решения оп­тимизационных задач на графах и сетях» (ОЦ Сибірського відділення АН СРСР. Новосибірськ, 1989 р.); статті в журналах «Хлебопекарная и кон­дитерская промышленность», «Цукор України» та ін.

Бевз В. И.

 

Закінчені науково-дослідні роботи активно впро­ваджувались у виробництво. Зокрема, автоматизо­ване робоче місце головного механіка було впровад­жене на двох цукрових заводах (керівник — профе­сор С. І. Сіренко), автоматизоване робоче місце тех­нолога цукрового заводу — на 10 цукрових заводах (керівник — доцент В. О. Мірошник), упроваджена підсистема «сировина — виробництво — збут» в АСУ-Київхліб (керів­ник — доцент В. І. Бевз), удосконалена теплова схема хлібозаводу за ра­хунок утилізації тепла ди­мових газів (керівник -доцент В. І. Бевз), створе­но комплекс програм для автоматизованої атестації основних робочих про­фесій на Джуринському цукрозаводі (керівник -професор С І. Сіренко).

З 1993 р. до вересня 1999 р. кафедру очолював ветеран кафедри, випуск­ник НУХТ кандидат технічних наук, доцент В. І. Бевз, який виявив ініціативу і доклав значних творчих зусиль для відкриття підготовки фахівців з напряму «Комп’ютерні науки». Кафедра стала ви­пусковою зі спеціальності «Інформаційні управляючі системи та технології».

За 1993—1999 pp. кафедрою була проведена тру­домістка робота із зміцнення матеріально-технічної бази. Застарілі типи ЕОМ були замінені на сучасні типу IBM, об’єднані в три локальні комп’ютерні ме­режі. У 1999 р. в комп’ютерних класах кафедри ек­сплуатувалось близько 160 ПЕОМ. Кількість комп’ютерних класів за 1993—1999 pp. зросла з чо­тирьох до дев’яти. Створено предметні аудиторії ка­федри.

Забезпечуючи навчання студентів зі спеціаль­ності «Інформаційні управляючі системи та техно­логії», кафедра водночас докорінно змінила підхід до забезпечення базової підготовки студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. Основою їх базової підготовки є засвоєння студен­тами сучасних інформаційних технологій, в першу чергу операційної системи Windows, електронної таблиці Excel, текстових та графічних редакторів, систем управління базами даних FoxPro та Access, а також систем програмування Basic та Turbo Pascal.

Розвиток кафедри інформатики суттєво впливає на комп’ютеризацію університету в цілому. Цьому сприяють забезпечення підвищення кваліфікації викладачів та співробітників НУХТ, організоване в даний час за трирівневим принципом, обов’язко­вий курс навчання аспірантів, засвоєння студента­ми нових інформаційних технологій та методична і практична допомога різним кафедрам у створенні комп’ютерних програм.

У зв’язку з динамічним розвитком інформаційних технологій кафедра постійно дбає про методичне за­безпечення навчального процесу. Так, у 1993—1999 pp. викладачами підготовлено близько 150 методич­них вказівок з усіх дисциплін, що викладаються сту­дентам та аспірантам.

Кривец Т. О.

Науково-дослідну діяльність кафедри спрямова­но на розроблення методологічних підходів, алго­ритмічних та програмних засобів для інтелектуаль­ної підтримки рішень в системах управління харчо­вими підприємствами. Наукові розробки реалізо­вані в програмному забезпеченні системи оператив­ного управління на підприємствах виробничого об’єднання «Київхліб». У плані виконання робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській атомній елект­ростанції розроблено комплекс програм для комп’ютерної системи управління виробництвом та поставки в зону забруднення харчових продуктів лікувально-профілактичного призначення.

Новітня матеріальна база кафедри, система кад­рового та методичного забезпечення дають мож­ливість підтримувати сучасний рівень базової підго­товки студентів як користувачів комп’ютерів.